Зміст
Позакласна
робота - одна з форм підвищення знань з інформатики
Особливості позакласної
роботи в початковій школі
Педагогічний експеримент: Поняття
веб-квестів, їх структура та етапи створення.
Позакласна робота - одна з форм підвищення знань з
інформатики
позакласний методика школа
Позаурочний час може використатися
вчителями-предметниками для рішення комплексу завдань по залученню школярів у
дивний світ науки. Розширення й поглиблення знань і вмінь по предмету,
підвищення інтересу учнів до інформатики, як одному із предметів природничого
циклу, підвищення рівня мотивації навчальної діяльності, реалізація на практиці
основних принципів особистісно-орієнтовного навчання, створення умов
сприятливому прояву знань і вмінь у нестандартних ігрових ситуаціях.
Вибір того, як часто проводити
огляд результатів роботи факультативів, гуртків, наукових суспільств школярів і
інших форм позаурочної роботи із предметів - тиждень, місяць або декада -
визначається планом роботи школи й сформованих традицій.
Зміст роботи рік у рік повинні
змінюватися, тому що в іншому випадку, при використанні того самого програмного
матеріалу, може спостерігатися деяка одноманітність у завданнях.
Наприкінці року бажано
організувати свято знань, де необхідно підвести підсумки змагань між класами,
нагородити переможців.
Основними вимогами до
організації позаурочної роботи зі школярами є:
·
Залучення всіх
учнів з урахуванням їх інтересів і здібностей;
·
Органічна єдність
навчальної й позаурочної діяльності;
·
Захопливість всіх
позаурочних занять;
·
Підвищення ролі
самих дітей і органів дитячого самоврядування;
·
Взаємодія школи з
позашкільними установами.
Інтереси людини різноманітні, як різноманітний
навколишній світ. Однак з різноманіття предметів, явищ навколишнього світу в
інтересах кожної особистості вибірково відбивається саме те, що важливо,
коштовно для самих особистостей, що пов'язане з її індивідуальним досвідом і
розвитком.
Виходячи з теорії психолого-педагогічного супроводу
освітнього процесу, постійний і стійкий вплив на формування особистості, її
психічного й інтелектуального розвитку роблять знання, засновані саме на
пізнавальному інтересі.
Пізнавальний інтерес найтіснішим чином сполучений з
формуванням різноманітних особистісних відносин: виборчого відношення до тієї
або іншої галузі науки, пізнавальної діяльності, участі в них, спілкування зі
співучасниками пізнання. Саме на цій основі пізнання предметного світу й
відносин до нього, науковим істинам формується світорозуміння, світогляд,
світовідчування.[5,с.56]
Специфіка позакласної роботи полягає в тому, що вона
проводиться за програмою, обраною вчителем і звичайно погодженої з учнями, з
обліком їхніх інтелектуальних можливостей і пізнавальних інтересів.
Дидактикою затверджується, що самостійна діяльність учнів
у придбанні нових знань за власною ініціативою понад програму шкільного
предмету можлива лише при наявності серйозного інтересу до предмету.
Сучасне подання про придбання нових знань має необмежені
можливості, які можна реалізувати, тільки маючи весь необхідний інструментарій
для пошуку й відбору інформації. Предмет «Інформатика» такі можливості надає,
особливо коли до реалізації інтересу дитини притягнуті професійно підготовлені
педагогічні кадри.
Тому важливо мати не тільки документ про педагогічне
утворення із вказівкою відповідного профілю, але постійно вдосконалювати свою
майстерність, щоб бути цікавим дітям.
«Смертельний гріх учителя – бути нудним» (Гербарт). Цей
афоризм часто визначає розуміння вчителем місця пізнавального інтересу в
навчанні, що розглядається їм як інструмент пожвавлення навчального процесу, що
перебуває в його руках. І саме тому так важлива наявність експерименту в
освітній установі, як умови для розвитку й удосконалювання всіх його учасників.
Вплив майстерності вчителя на пізнавальний інтерес учня -
незаперечний факт. У руках учителя перебуває доля пізнавальних інтересів учнів.
Виборче відношення до навчальних предметів у першу чергу залежить від вчителя,
від його особистості й від ступеня його майстерності.
Виходячи з теорії розвитку пізнавального інтересу,
насамперед, шукаємо серед дітей допитливих і послідовно ведемо їх інтерес до
необхідності теоретичних знань, до пізнання складних теоретичних питань і
проблем конкретної науки з використанням їх як інструмента пізнання.
На уроках інформатики є чимало можливостей зацікавити
школярів змістом тієї або іншої науки. Разом з тим, основна мета уроків
складається з навчання певному комплексу процедур інформатико-математичного
характеру, цікавість викладу повинна бути підлегла цій мети. Однак розвиток
здатностей учнів відбувається в рамках вивчення обов'язкового матеріалу. На
цьому наголошує дидактика - від простого до складного.
Додаткові можливості для розвитку здатностей учнів і
прищеплювання їм інтересу до інформатики і її додатків надають різні позакласні
форми занять з інформатики. Вони можуть бути націлені на розвиток певних сторін
мислення й рис характеру учнів, іноді не переслідуючи, як основна мета
розширення або поглиблення фактичних знань по інформатиці. Таке розширення
відбувається як би саме по собі, як результат виниклого інтересу до предмета. [
7,с.201-202]
Таким чином, під «позакласною роботою» з інформатики
треба розуміти заняття, проведені в позаурочний час, засновані на принципі
добровільної участі й покликані вирішувати три основні завдання:
1)
поглибити
теоретичні знання й розвивати практичні навички учнів, виявити математичні
здібності;
2)
сприяти виникненню
в більшості учнів, залучення деяких з них у ряди «аматорів» інформатики;
3)
організація
дозвілля учнів у вільне від навчання час.
Позакласні заняття з інформатики можуть бути побудовані
як на матеріалі лише побічно зв'язаному зі шкільною програмою, так і на
матеріалі, що безпосередньо примикає до роботи в класі, але не дублюючи цю
роботу в рамках загальнообов'язкового мінімуму.
Між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і
позакласною роботою існує тісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в
учнів інтерес до знань, сприяють розгортанню позакласної роботи, і навпаки,
позакласні заняття, що дозволяють поглиблювати ці знання, підвищують успішність
учнів і їхній інтерес до навчання. Однак позакласна робота не повинна дублювати
навчальну роботу в класі, інакше вона перетвориться у звичайні додаткові
заняття.
Говорячи про зміст позакласної роботи з учнями, що
цікавляться інформатикою, відзначаємо наступне:
·
Традиційна тематика
позакласних занять звичайно розглядає такі питання, які хоча й виходять за
рамки офіційної програми, але й мають багато точок дотику з розглянутими в ній
питаннями.
·
Різноманітна подача
матеріалу емоційно впливає на учнів. Додаткові відомості пізнавального
характеру сприяють активності учнів, що є рішенням основної проблеми в
одержанні якісних знань.[6 ,с.158]
Широтою
й розманітністю змісту позакласної роботи обумовлене й багатство її форм.
Форми
позакласної роботи - це ті умови, у яких реалізується її зміст. Форм
позакласної роботи величезна кількість. Це різноманіття створює складності в
їхній класифікації, тому єдиної класифікації немає. Існують класифікації по
об'єкту впливу й по напрямках, завданням навчання й виховання (мал.).
Будь-яка
форма позакласної роботи тією чи іншою мірою сприяє рішенню завдань морального,
розумового, фізичного, екологічного, економічного, естетичного навчання,
виховання й розвитку. У цьому зв'язку будемо розглядати класифікацію форм
позакласної роботи з об'єкта впливу.
Індивідуальна
робота - це самостійна діяльність окремих учнів, спрямована на самовиховання,
на виконання завдань вчителя й доручень колективу, що виходять за рамки
навчальних програм.
Крім
індивідуальної виділяють гурткові (групові), що поєднують і масові форми
позакласної роботи. До об'єднуючих форм
роботи ставляться клуби, шкільні музеї, суспільства, тимчасові колективи, тощо.
У
позакласній діяльності варто широко використати такі форми масової роботи, як
змагання, конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють активність, розвивають
ініціативу, зміцнюють колектив. Масова робота містить у собі більші можливості
активізації учнів, хоча ступінь її може бути різної. Так, конкурс, олімпіада,
змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного.
Деякі
види позакласних заходів :
-
Вечір інформатики
-
Вікторина по інформатиці
-
Класна година
-
Клубна діяльність
-
Конкурс
-
Гурткові заняття по інформатиці
-
Предметні тижні, декади, місячники
-
Усний журнал
Особливості
позакласної роботи в початковій школі
Варто
розрізняти два види позакласної роботи з інформатики: робота з учнями, що
відстають від інших у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні
заняття); робота з учнями, що проявляють до вивчення інформатики підвищений, у
порівнянні з іншими, інтерес і здатності (властиво позакласна робота в
традиційному розумінні змісту цього терміна). Говорячи про перший напрямок
позакласної роботи, відзначимо наступне. Цей вид позакласної роботи з учнями по
інформатиці в цей час має місце в кожній школі.
Разом
з тим підвищення ефективності навчання інформатиці повинне привести до зниження
значення додаткової навчальної роботи з відстаючими. В ідеальному випадку
перший вид позакласної роботи повинен мати яскраво виражений індивідуальний
характер і проявлятися лише у виняткових випадках (наприклад, у випадку
тривалої хвороби, переходу зі школи іншого типу). Однак у цей час ця робота
вимагає ще значної уваги з боку вчителя інформатики. Основною метою її є
своєчасна ліквідація (і попередження) наявних у прогалинах, що вчаться, у
знаннях і вміннях за курсом інформатики.
Передовий
досвід роботи вчителів інформатики свідчить про ефективність наступних
положень, пов'язаних з організацією й проведенням позакласної роботи з
відстаючими.
1.
Додаткові (позакласні) заняття по інформатиці доцільно проводити з невеликими
групами відстаючих (по 3-4 чоловік у кожній); ці групи учнів повинні бути
досить однорідні як з погляду наявних у школярів прогалинах у знаннях, так і з
погляду здатностей до навченості.
2.
Варто максимально індивідуалізувати ці заняття (наприклад, пропонуючи кожному з
таких учнів заздалегідь підготовлене індивідуальне завдання й роблячи в процесі
його виконання конкретну допомогу кожному).
3.
Заняття з відстаючими в школі доцільно проводити не частіше одного разу в
тиждень, сполучаючи цю форму занять із домашньою роботою учнів за
індивідуальним планом.
4.
Після повторного вивчення того або іншого розділу інформатики на додаткових
заняттях необхідно провести підсумковий контроль із виставлянням оцінки по темі.
5.
Додаткові заняття з інформатики, як правило, повинні мати навчальний характер;
при проведенні занять корисно використати відповідні варіанти самостійних або
контрольних робіт з дидактичних матеріалів, а також навчальні посібники (і
завдання) програмового типу.
6.
Вчителеві інформатики необхідно постійно аналізувати причини відставання
окремих учнів при вивченні ними інформатики, вивчати типові помилки, що
допускають учнями при вивченні тієї або іншої теми. Це робить додаткові заняття
по інформатиці більше ефективними.
Друге
із зазначених вище напрямків позакласної роботи з інформатики - заняття з
учнями, що проявляють до її вивчення підвищений інтерес, відповідає наступним
основним цілям:
1.
Пробудження й розвиток стійкого інтересу до інформатики.
2.
Розширення й поглиблення знань з програмового матеріалу.
3.
Оптимальний розвиток здатностей учнів і прищеплювання їм певних навичок
науково-дослідного характеру.
4.
Виховання культури мислення.
5.
Розвиток в уміння, що вчиться, самостійно й творчо працювати з навчальної й
науково-популярною літературою.
6.
Розширення й поглиблення подань знань про практичне значення інформатики в
житті суспільства.
7.
Розширення й поглиблення знань учнів про культурно-історичну цінність
інформатики, про ролі інформатики у світовій науці.
8.
Виховання почуття колективізму й уміння сполучити індивідуальну роботу з
колективною.
9.
Установлення більш тісних ділових контактів між вчителем інформатики й учнями й
на цій основі більш глибоке вивчення пізнавальних інтересів і запитів школярів.
10.
Створення активу, здатного надати вчителеві інформатики допомогу в організації
ефективного навчання інформатиці всього колективу даного класу (допомога у
виготовленні наочного приладдя, заняттях з відстаючими, у пропаганді знань по
інформатиці серед інших учнів).
Передбачається,
що реалізація цих цілей частково здійснюється на уроках. Однак у процесі
класних занять, обмежених рамками навчального часу й програми, це не вдається
зробити з достатньою повнотою. Тому остаточна й повна реалізація цих цілей
переноситься на позакласні заняття цього виду.
Разом
з тим між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і позакласною
роботою існує тісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в учнів
інтерес до знань, сприяють розгортанню позакласної роботи, і, навпаки,
позакласні заняття, що дозволяють учнем застосувати знання на практиці, що
розширюють і поглиблюють ці знання, підвищують успішність учнів і їхній інтерес
до навчання. Однак позакласна робота не повинна дублювати навчальну роботу,
інакше вона перетвориться у звичайні додаткові заняття.
Говорячи
про зміст позакласної роботи з учнями, що цікавляться інформатикою, відзначимо
наступне. Традиційна тематика позакласних занять обмежувалася звичайно
розглядом таких питань, які хоча й виходили за рамки офіційної програми, але
мали багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями. Так, наприклад,
традиційними для розгляду на позакласних заняттях по інформатиці були історичні
відомості, завдання підвищеної складності по програмуванню, елементи
математичної логіки, системи числення й т.д.
За
останні роки в інформатиці виникли нові напрямки, що мають практичне значення й
великий пізнавальний інтерес - комп'ютерні технології обробки інформації,
зокрема, мультимедіа, гіпертекст, Інтернет. Ці питання вже знайшли своє
відбиття в програмі по інформатиці, однак практика показує, що кількість
відведених годин явно недостатньо, і тому позакласна робота може стати
серйозною підмогою в підвищення якості підготовки учнів по інформатиці.
Відновлення,
що відбувається у змісті курсу інформатики призвело до виникнення тенденції
відновлення змісту позакласних занять по інформатиці, однак це не означає, що
варто відмовитися від тих або інших традиційних питань, які становили дотепер
зміст позакласних занять і викликають в учнів незмінний інтерес.
Значення позакласної роботи з інформатики в початковій школі.
Значення позакласної роботи з інформатики з молодшими
школярами полягає в наступному:
1.
Різні види цієї
роботи в їхній сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів:
сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, уяви.
2.
Вона допомагає
формуванню творчих здатностей учнів, елементи яких проявляються в математичній
або логічній кмітливості, при проведенні на позакласних заняттях відповідних
ігор.
3.
Деякі види
позакласної роботи дозволяють дітям глибше зрозуміти роль комп'ютера в житті
людини.
4.
Позакласна робота
сприяє вихованню колективізму й товариства (у зв'язку з роботою з випуску
стінгазет за допомогою комп'ютера й відповідного програмного забезпечення, при
організації командних змагань по проведенню ігор і т.д.)
5.
Головне ж значення
різних видів позакласної роботи полягає в тому, що вона допомагає підсилити
інтерес учнів до вивчення комп'ютера, сприяє підвищенню пізнавальної діяльності
учнів.
Позакласна
робота з інформатики адаптована для початкової школи
Форми позакласної роботи із предметів у школі
різноманітні. Накопичено величезний досвід позакласної роботи з різних
дисциплін. Уміле використання позакласної роботи з різних навчальних дисциплін
з використанням специфіки предмета інформатики забезпечать успіх проведення
позакласних занять по інформатиці. Форми позакласної роботи класифікуються по
різних ознаках: по охопленню учнів, за часом проведення, по систематичності, по
дидактичній меті тощо. По систематичності можна виділити епізодичні позакласні заходи
й постійно діючі позакласні організації ( що працюють принаймні впродовж
навчального року). Проаналізувавши різні форми позакласної роботи можна
виділити наступні, що можна проводити з учнями початкової школи, враховуючи їх
вікові особливості, рівень знань та навичок роботи з технічними засобами.
1. Підготовка й проведення шкільних конкурсів по
інформатиці.
2. Випуск шкільної газети.
3. Проведення позакласних заходів: вікторин, вечорів, КВК
по інформатиці тощо.
5. Різноманітні по формах, завданням гуртки по
інформатиці.
Аналізуючи досвід роботи вчителів школи, можна визначити,
що найбільшим інтересом у дітей користуються заняття ігрового, змагального
характеру: вікторини й конкурси.
У школі позакласну роботу можна проводити в такий спосіб:
- тиждень інформатики (разом з математикою, малюванням,
трудове навчання тощо);
- створення шкільної газети;
- проведення конкурсів-змагань між класами.
Щоб дитина мала
позитивний результат, заняття повинні бути не стихійними, а мати певну систему.
Учитель повинен чітко бачити кінцевий результат і вести до нього школяра.
Немає необхідності доводити, що позакласні заняття
підвищують інтерес до предмета, спонукують учнів до самостійної роботи й на
уроках, до постійного пошуку чогось нового. Головне - з'являється можливість
розкритися й виразити свою творчість.
Педагогічний
експеримент: Поняття
веб-квестів, їх структура та етапи створення.
Розрізняють
два типи веб-квестів: для короткочасної та тривалої роботи. Мета короткочасного
веб-квесту — поглиблення знань і їх інтеграція і розрахований він на один-три
заняття. Довготривалий веб-квест спрямований на поглиблення і перетворення
знань учнів та розрахований на тривалий термін (можливо, на семестр або
навчальний рік).
Розробником
веб-квесту Берні Додж, визначив наступні види завдань для веб-квестів:
Переказ —
демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел в
новому форматі: створення презентації, плаката, оповідання.
Планування
та проектування — розробка плану або проекту на основі заданих умов.
Самопізнання
— будь-які аспекти дослідження особистості.
Компіляція —
трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел: створення книги
кулінарних рецептів, віртуальної виставки, капсули часу, капсули культури.
Творче
завдання — творча робота у певному жанрі - створення п'єси, вірші, пісні,
відеоролика.
Аналітична
задача — пошук і систематизація інформації.
Детектив,
головоломка, таємнича історія — висновки на основі суперечливих фактів.
Досягнення
консенсусу — вироблення рішення по гострій проблемі.
Оцінка —
обґрунтування певної точки зору.
Журналістське
розслідування — об'єктивний виклад інформації (розподіл думок і фактів).
Переконання
— схиляння на свій бік опонентів або нейтрально налаштованих осіб.
Наукові
дослідження — вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних
он-лайн джерел.
Веб-квести
найкраще підходять для роботи в мінігрупах, однак існують і веб-квести,
призначені для роботи окремих учнів. Важливою умовою успішної роботи в
проектній технології квест-уроку є наявність комп'ютерного обладнання з
підключенням Інтернет-послуги. Іншою умовою є наявність ПК в учнів, що дозволяє
в домашніх умовах продовжувати працювати з навчальними матеріалами.
Будь-який
веб-квест повинен включати в себе наступні структурні компоненти:
Вступ, де
чітко описані головні ролі учасників або сценарій квесту, попередній план
роботи, огляд усього квесту.
Центральне
завдання, яке зрозуміло, цікаво і здійснимо. Чітко визначено підсумковий
результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно
знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція,
яка повинна бути захищена, і зазначена інша діяльність, яка спрямована на
переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).
Список інформаційних
ресурсів (в електронному вигляді — на компакт-дисках, відео та аудіо носіях, у
паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси веб-сайтів по
темі), необхідних для виконання завдання. Цей список повинен бути анотований.
Опис процедури
роботи, яку необхідно виконати кожному учаснику квесту при самостійному
виконанні завдання (етапи).
Опис
критеріїв та параметрів оцінки веб-квесту. Критерії оцінки залежать від типу
навчальних завдань, які вирішуються в веб-квесті.
Керівництво
до дій (як організувати і представити зібрану інформацію), яке може бути
представлене у вигляді напрямних питань, які організовують навчальну роботу
(наприклад, пов'язаних з визначенням часових рамок, загальною концепцією,
рекомендаціями по використанню електронних джерел, виставленням
"заготовок" веб-сторінок тощо.)
Висновок, де
підсумовується досвід, який буде отриманий учасниками під час самостійної
роботи над веб-квестом. Іноді корисно включити на закінчення риторичні
запитання, що стимулюють активність учнів продовжити свої досліди в подальшому.
Етапи
роботи над веб-квестом:
Початковий
етап (командний). На цьому етапі учні знайомляться з основними поняттями з
обраної теми, матеріалами аналогічних проектів. Розподіляються ролі в команді:
по 1-4 людини на 1 роль. Всі члени команди повинні допомагати один одному і
вчити роботі з комп'ютерними програмами.
Рольовий
етап. Цей етап представляє собою індивідуальну роботу в команді на загальний
результат. Учасники одночасно, відповідно до обраних ролей, виконують завдання.
В процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди
умінь роботи з комп'ютерними програмами та Інтернет. Команда спільно підводить
підсумки виконання кожного завдання, учасники обмінюються матеріалами для
досягнення спільної мети.
Завдання.
Цей етап, по-перше, включає в себе пошук інформації по конкретній темі та
розробка структури звіту (у вигляді веб-сайту, веб-сторінки, презентації,
буклету тощо). По-друге, це створення матеріалів та доопрацювання матеріалів
для звіту.
Заключний
етап. Команда працює спільно, під керівництвом вчителя, відчуває свою
відповідальність за результати дослідження. За результатами дослідження
проблеми формулюються висновки та пропозиції. Проводиться конкурс виконаних
робіт, де оцінюються розуміння завдання, достовірність використовуваної
інформації, її ставлення до заданої теми, критичний аналіз, логічність,
структурованість інформації, визначеність позицій, підходи до вирішення
проблеми, індивідуальність, професіоналізм подання. В оцінці результатів беруть
участь як вчитель, так і учні шляхом обговорення або інтерактивного
голосування. Досвід показує, що найсуворішими суддями робіт є самі учні. Тут
важливо в заключному етапі, коли робиться публічне представлення виконаних
робіт, організувати конструктивне обговорення. Відкрите оцінювання власної
роботи і роботи колег дозволяє вчитися бути коректними у висловлюванні
зауважень, визначати найцікавіші знахідки у виконаних завданнях, формулювати
власні критерії оцінювання.
Веб-квест
«Безпека в Інтернеті»
Мета:
узагальнення
і систематизація знань учнів щодо безпеки в Інтернеті;
формування
навичок та вмінь з пошуку інформації в Інтернеті, правильного використання
інтернет-ресурсів для підтримки навчального процесу;
формування
вміння працювати в колективі та відповідальності;
формування
основ орієнтованої діяльності учнів, розвиток навичок самостійної роботи;
розвиток
навичок та вмінь аналізувати, систематизувати знайдену інформацію та робити
висновки.
Після проходження веб-квесту учні повинні:
мати
уявлення про послуги, які надає будь-якому користувачу всесвітня мережа
Інтернет;
знати
правила етикет-спілкування;
знати про
небезпеки, що їх очікують в Інтернеті;
ознайомитися
з антивірусним, антиспамовим та анти шпигунським програмним забезпеченням;
знати, що
призводить до інтернет-залежності і як з цим боротися;
що потрібно
робити, щоб уникнути негативного впливу мережі на психіку людини;
знати, що
таке плагіат, про відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності
тощо.
Тип веб-квесту:
короткочасний.
Хід веб-квесту
І.
Організаційний момент.
Повторення
правил техніки безпеки.
ІІ.
Мотивація веб-квесту.
Інтернет —
дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя та відкриває майже необмежені
можливості для самореалізації та саморозвитку кожного, спілкування, навчання,
дозвілля. Але разом із тим в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для
дітей та і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути.
Мета
веб-квесту — розглянути найпоширеніші сервіси мережі Інтернет,
інтернет-небезпеки, які підстерігають кожного користувача, а також психологічні
небезпеки, яким може піддаватися школяр в мережі та дізнатися про сучасні
засоби антивірусного, антиспамового програмного забезпечення. Крім того
ознайомитися з відповідальністю за порушення прав інтелектуальної власності.
Вам
необхідно виступити в одній із ролей:
Роль 1.
Користувач мережі.
Роль 2.
Консультант з програмного забезпечення.
Роль 3.
Юрист.
Роль 4.
Психолог.
Кожна міні-група
після проходження веб-квесту повинна відповісти на головне питання веб-квесту:
«Як зробити світ Інтернету безпечним для себе і свого комп’ютера».
ІІ. Організація роботи у веб-квесті. Створення міні-груп. Розподіл ролей.
Для
проходження веб-квесту клас необхідно розбити на команди по 3 людини і вибрати
для кожної команди відповідну роль. Всі члени команди повинні допомагати один
одному. У кожній ролі є свої завдання, які буде необхідно виконати і
підготувати звіт про виконану роботу у вказаному в завданнях вигляді. Завдання
веб-квесту є окремими блоками питань, в яких є перелічені інтернет-ресурси, де
можна отримати необхідну інформацію. Питання сформульовані так, що при
перегляді сайту учень був вимушений робити підбір матеріалу, виділивши головне
з тієї інформації, яку він знаходить. Після завершення роботи над квестом
проводиться захист робіт (звіт) у вигляді поданому до кожної ролі. З кожної
команди виступатимуть по одному учасникові. Основні критерії звіту: розуміння
завдання, достовірність використовуваної інформації, творчий підхід.
(Кожен
учасник веб-квесту отримує пам’ятку — алгоритм роботи у веб-квесті, яка
допоможе йому організувати свою роботу)
Пам’ятка для
учасників веб-квесту
Познайомтеся
з темою і проблемою квесту.
Виберіть
одну із запропонованих ролей.
Познайомтеся
із завданнями своєї ролі.
Вивчіть
список ресурсів.
Складіть
план пошуку інформації згідно своєї ролі.
Досліджуйте
інформаційні ресурси згідно своєї ролі.
Оформіть
звіт у вигляді мультимедійної презентації, веб-сторінки, веб-сайту, буклету чи
в іншій запропонованій формі.
Познайомтеся
з критеріями оцінки вашого звіту.
Обговоріть
результати роботи в мікрогрупі.
Підготуйтеся
до захисту веб-квесту.
Роль 1.
Користувач мережі
Завдання
До
обов’язків користувачів мережі входить описати, які послуги надає будь-якому
користувачу всесвітня мережа Інтернет, чи потрібно дотримуватися правил мережевого
етикету. Провести дослідження та представити їх і вигляді діаграмВам потрібно
буде відповісти на такі запитання:
Якими
послугами мережі Інтернет ви користуєтеся?
Сформулювати
правила мережевого етикету.
Чи
обов’язково дотримуватися цих правил?
Що буде,
якщо не дотримуватися правил мережевого етикету?
Чи можна
надавати особисту інформацію на різних сайтах? До чого це може призвести?
Використовуйте
для пошуку такі джерела:
http://www.onlandia.org.ua
— Портал «Онляндія — безпека дітей в Інтернеті»
http://www.chl.kiev.ua
— Правила інтернет-безпеки та інтернет етики для дітей і підлітків
http://www.etika.ru
— Про етикет в Інтернеті
http://www.youtube.com/watch?v=MfTGJJmDP50&feature=related
— відео про інтернет-безпеку
http://www.viruslist.com
— Портал інтернет-безпеки
Форма звіту:
презентація, буклет або веб-сторінка.
Роль 2.
Консультант з програмного забезпечення
Завдання
До
обов’язків консультанта з програмного забезпечення входить користуючись даними
джерелами охарактеризувати найпоширеніші класи комп’ютерних вірусів, описати
сучасні засоби антивірусного захисту та порівняти можливості декількох програм.
Крім того розглянути і інше програмне забезпечення, яке дозволить убезпечити
комп’ютер від інших інтернет-небезпек.
Вам потрібно
буде відповісти на такі запитання:
Описати
основні джерела вірусів та ознаки зараження комп’ютера ними.
Чи одразу
всі ознаки проявляються у разі зараження?
Порівняти
можливості декількох антивірусних програм, вказати їх переваги та недоліки.
Що являє
собою антиспамове програмне забезпечення?
Як
убезпечитися від мережевих атак?
Які правила
треба знати та виконувати, щоб не наражати комп’ютер на небезпеку зараження
комп’ютерними вірусами.
Використовуйте
для пошуку такі джерела:
http://www.kaspersky.ru
— Сайт антивірусної програми Лабораторії Касперського
http://bezpeka.ho.ua
— Правила безпечного використання інтернет ресурсів для учнів, про інтернет
фільтри та антивірусні програми
http://www.avast.com
— Антивірусна програма Avast!
http://www.drweb.com
— Сайт антивірусної програми Dr. Web
http://www.lavasoft.com
— Сайт виробника анти шпигунської програми Ad-Aware
http://www.nospamtoday.com
— Антиспамова програма No Spam Today
http://www.viruslist.com
— Портал інтернет-безпеки
http://www.onlandia.org.ua
— Портал «Онляндія — безпека дітей в Інтернеті»
http://www.chl.kiev.ua
— Правила інтернет-безпеки та інтернет етики для дітей і підлітків
Форма звіту:
презентація, буклет або веб-сторінка.
Роль 3.
Юрист
Ви юрист,
який займається вивченням інформаційного права і інформаційної безпеки.
Завдання
Завдання
юриста — це розглянути правові аспекти інтернет-піратства, порушення
авторського права та як правильно розміщувати інформацію в мережі, щоб потім не
зіткнутися з плагіатом.
Вам потрібно
буде відповісти на такі запитання:
Чи можна на
своєму сайті розміщувати викачані з мережі картинки, тексти, музику?
Що таке
плагіат?
Що таке
інтернет-піратство?
Що буде,
якщо користуватися неліцензійними програмами, викачаними з Інтернету?
Які наслідки
може призвести порушення авторських прав?
Ресурси для роботи:
http://www.patent.net.ua
— Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності
http://uk.wikipedia.org
— Порушення авторського права
http://udau.edu.ua
— Комп’ютерне піратство: методи і засоби боротьби
http://zakon1.rada.gov.ua
— Конвенція про кіберзлочинність
http://zakon.rada.gov.ua
— Про захист суспільної моралі
http://www.google.com/intl/uk/goodtoknow
— Поради щодо контролю даних в Інтернеті
Форма звіту:
презентація, буклет або веб-сторінка.
Роль 4.
Психолог
Ви —
психолог, який займається вивченням інформаційно-психологічної безпеки особи і
впливу комп'ютерних технологій на психіку людини.
Завдання:
Психолог
повинен знати у чому виявляється інтернет-залежність, чим небезпечна
недостовірна інформація в мережі, та що собою представляє кібернасилля.
Вам потрібно
буде відповісти на такі запитання:
Які симптоми
інтернет-залежності?
Що робить
Інтернет притягальним як засіб "відходу” від реальності?
Що потрібно
робити, щоб уникнути негативного впливу мережі на психіку людини?
Що таке
кібер-хуліганство?
Що таке
кібер-булінг?
Використовуйте
для пошуку такі джерела:
http://www.onlandia.org.ua
— Портал «Онляндія — безпека дітей в інтернеті»
http://uk.wikipedia.org
— енциклопедія
http://tsn.ua
— всі новини про інтернет-залежність
http://it-tehnolog.com
— про інтернет-залежність
http://netiquette4uth.blogspot.com
— про веб-спілкування
http://psiholog.com.ua
— про кібер-буллінг
http://bezpeka.kyivstar.ua
— безпечний інтернет
Форма звіту:
презентація, буклет або веб-сторінка.
ІІІ. Робота учасників веб-квесту над обраними завданнями
з використанням ресурсів мережі Інтернет.
IV. Представлення результатів роботи.
Виступ учнів
з кожної групи. Представлення звіту.
V. Підведення підсумків. Оцінювання учнів.
Обговорення
кожного виступу. Самооцінка та взаємооцінка результатів роботи.
Отже,
веб-квест — це формат уроку з орієнтацією на розвиток пізнавальної,
дослідницької діяльності учнів, на якому основна частина інформації добувається
через ресурси Інтернет. Ця технологія перетворює інформаційні технології на
універсальний інструмент, здатний допомогти в рішенні найрізноманітніших
проблем сучасної людини.